Публікації компанії

Реальна можливість повною мірою забезпечити матеріально себе і свою сім'ю є далеко не у кожного. Одні люди працюють поруч з будинком і заробляють більш ніж достатньо, а іншим, щоб хоч якось триматися на плаву, необхідно шукати роботу в інших містах, а іноді навіть і країнах. Деякі громадяни їдуть за кордон не тому, що в рідній країні мало платять, а просто тому, що в інших державах є більше можливостей чи перспектив вигідно влаштуватися, а професійні навички та досвід таких працівників дійсно затребувані. З іншого боку, багато країн є перспективним ринком, у зв'язку з чим на них спрямовують свої зацікавлені погляди як окремі компанії, так і транснаціональні корпорації. Зважаючи на це, можна з упевненістю сказати, що бажання або ж необхідність працювати в Україні є не тільки у наших співгромадян, а й у іноземців, а також людей без громадянства.

Безумовно, українські підприємства досить часто бувають зацікавлені у співпраці з іноземними фахівцями, а що стосується підприємств з іноземними інвестиціями, то в дуже рідкісних випадках вони обходяться без залучення робочої сили з-за кордону. Звичайно ж, в першу чергу іноземні кадри залучаються в менеджмент таких компаній, але також затребувані фахівці зі специфічним досвідом і рідкісними спеціальностями. У таких випадках, якщо роботодавцеві не вдається знайти у своїй країні гідного кандидата, то він змушений вдатися до пошуку фахівців за її межами. Іноземні ж громадяни можуть володіти такими знаннями і досвідом, які просто необхідні для успішного початку і розвитку бізнесу, але які у наших фахівців відсутня. При цьому потрібно відзначити, що це далеко не повний перелік можливих причин, з яких у роботодавців України виникає необхідність працевлаштовувати на робочі місця іноземців. Це може бути і абсолютно банальна необхідність отримати тимчасову посвідку на проживання в країні перебування і багато іншого.

Необхідно зазначити, що законодавство України досить чітко регламентує порядок працевлаштування, особливо якщо мова йде про іноземних громадян. І це зрозуміло, адже саме боротьба з безробіттям українських громадян має для нашої країни першочергове значення. Отже, щоб схилити роботодавців до прийняття на роботу саме українських співробітників, і передбачена така складна процедура, як отримання дозволу на працевлаштування.

Отже, як же все-таки можна отримати такий дозвіл на працевлаштування? Куди звертатися і які документи подавати? Чи передбачені якісь терміни для отримання дозвіл на працевлаштування іноземців і чи потрібно за це платити?

Відповісти на всі ці запитання можна проаналізувавши Постанова Кабінету міністрів України № 437 від 27.05.2013 року. Відповідно до цієї Постанови, дозволи на використання праці іноземців видаються органами Державної служби зайнятості за адресою реєстрації юридичної особи - роботодавця. Відразу ж необхідно відзначити, що відповідно до законодавства України працевлаштувати іноземця можуть лише юридичні особи, а суб'єктам підприємництва фізичним особам ( ФОП ) такого права не надано. Дозвіл на працевлаштування видається на конкретного іноземця та під певну посаду в компанії-роботодавці. Термін дії такого дозволу становить лише до 1 (одного) року, але ще на рік його можна продовжити. Після завершення продовженого дозволу, буде потрібно одержувати новий дозвіл на працю в загальному порядку.

Відповідно до Постанови, щоб отримати дозвіл на використання праці іноземців, роботодавець повинен подати до відповідного органу Державної служби зайнятості такі документи:

- Заява встановленого зразка;

- Копії документів про кваліфікацію іноземця та його освіту;

- Копії паспорта іноземця з завіреним перекладом українською мовою;

- Дві фотографії іноземця розміром 3,5 x 4,5 см.;

- Документ з лікувально - профілактичного закладу, який підтверджує, що іноземець не хворіє на хронічну наркоманію, алкоголізм тощо;

- Довідку роботодавця, що ця посада не вимагає надання спеціального допуску до державної таємниці та не пов'язана з необхідністю належності до громадянства України;

- Довідку МВС України або довідку з країни громадянства іноземця, про те, що майбутній працівник не відбуває покарання за злочин, і що стосовно нього немає відкритого кримінального провадження.

Крім цих документів може також виникнути необхідність додатково подати інші документи. Наприклад, копію трудового контракту з іноземцем, або ж копії статутних документів роботодавця та інше.

Рішення про видачу дозволу або про відмову в його видачі приймається органами служби зайнятості протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту подачі необхідного комплекту документів. У разі прийняття позитивного рішення про видачу дозволу, роботодавець повинен протягом не більше 30 (тридцяти) днів з моменту прийняття такого рішення, перерахувати до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття плату за видачу такого дозволу. Станом на сьогодні (28.03.2014р.) ця плата становить чотири мінімальні зарплати, тобто 4872,00 гривні.

Що стосується відмови у видачі цього дозволу, то до причин такої відмови можна віднести наявність українських співробітників з необхідною підприємству кваліфікацією, невідповідність рівня освіти іноземного громадянина вимогам роботодавця, наявність заборгованості підприємства перед Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, недостовірність поданої роботодавцем інформації тощо.

Важливо також пам'ятати, що для продовження дії дозволу на працевлаштування роботодавець повинен не пізніше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів до завершення дії дозволу, подати передбачений Постановою спрощений пакет документів. При цьому, продовження такого дозволу проводиться на термін до одного календарного року і плата за це не стягується. У разі пропуску вищезазначеного терміну, роботодавцю необхідно буде отримувати новий дозвіл на працевлаштування іноземця за загальною процедурою.

 Роботодавцям необхідно мати на увазі, що працевлаштування іноземних громадян без отримання відповідного дозволу на працевлаштування є правопорушенням відповідно до законодавства України і тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 (двадцяти) мінімальних заробітних плат, тобто, станом на сьогоднішній день - 24360,00 гривень.

Необхідно звернути увагу, що процес працевлаштування осіб, які мають статус біженців, трохи відрізняється від загального порядку отримання дозволу на працевлаштування. Для цієї категорії осіб чинним законодавством нашої держави передбачений спрощений перелік необхідних документів для оформлення отримання дозволу на їх працевлаштування, а також передбачений триваліший термін дії цих дозволів.

Підбиваючи підсумки, необхідно зазначити, що отримання дозволу на працевлаштування іноземних громадян потребує чималих фінансових і тимчасових витрат. При цьому потрібно враховувати, що правильність підготовки і повнота наданої інформації відіграють визначальну роль в успіху всього заходу. Але, все ж таки, незважаючи на складність процедури отримання дозволу на працевлаштування, спрощувати її, звичайно ж, на законодавчому рівні не варто, оскільки вона мотивує роботодавців створювати робочі місця для українських громадян і стимулює працевлаштовувати на підприємства саме їх, чим вносить свій неоціненний внесок у розвиток вітчизняної економіки.

Ольга Чабала
Директор, Партнер
Керівник практики корпоративного, фінансового та банківского права